Київ найбагатше місто України. Проте звичайни кияни це ніяк не відчувають. Школи, бібліотеки, поліклініки, і інші установи, які фінансуються з міської казни, перебувають в кепському стані.

Мені здається настав час зробити так, що б багатство столиці могло відчути більшість киян, а не тільки обмежену кількість «хазяїв життя».

Для цього я пропоную ввести в Києві «податок на розкіш». Суть мого проекту дуже проста – якщо ти можеш дозволити собі розкішну машину або величезну квартиру, то тобі не буде в тягар допомогти місту, в якому ти живеш.

Мені здається неправильним те, що на вихідні біля Арена-ситі паркується автопарк, вартістю в декілька мільйонів доларів, а в той же час міські поліклініки мають хронічний брак фінансів.

«Податок на розкіш» – не рідкість у світі. У вигляді податку на власність, на дохід з капіталу, податку на переміщення капіталу він існує у всіх розвинених країнах світу. У Канаді і США головним джерелом фінансування муніципалітетів є податок на власність. Гроші отримані від власників землі, нерухомості – на створення шкіл, бібліотек, ремонт парків, поліклінік, інфраструктури міста. Чим більше має чоловік – тим більший податок він платить. У різних частинах країни різний – місцева влада самостійно встановлює який відсоток від вартості власності повинен йти в міську казну.

У Франції існує «Єдиний податок на багатство», який був введений на початку 1980-х років. Чим більше річний дохід – тим більший відсоток відраховується в казну держави. Згідно французькому законодавству цим податком обкладається сумісний дохід подружжя, і навіть дохід пар, які живуть в цивільному браку.

Що ж до Києва, то тут під дію «податку на розкіш» потраплять власники нерухомості і господарі дорогих автомобілів.

Власники однієї квартири не потрапляють під дії цього проекту. Але ті платники податків, які мають більш за одну квартиру в місті Києві, будуть зобов‘язані щороку платити за другу, третю, четвертую квартиру певний відсоток від ринкової вартості їх нерухомості.

Що ж до київських автомобілістів, то оподатковуватимуться ті легкові автомобілі ринкова вартість, яких перевищує 500.000 гривень.

Серед заперечень, які я чую з приводу цього проекту, найчастіше зустрічається наступне – ці люди настільки багаті, що вони скористаються своїм положенням і не платитимуть цей податок. На це я відповідаю: власникам декількох квартир, а також господарям дорогих автомобілів вигідніше платитиме цей податок, чим намагатися приховати його від міської казни. Врешті-решт це буде елементарно дешевше, а заможні люди уміють рахувати гроші.

Отримані таким чином гроші будуть направлені в першу чергу на соціальне забезпечення киян і на розвиток інфраструктури міста. Я упевнений, що після того, як це проект буде реалізований в Києві, інші міста України візьмуть наш приклад на озброєння.

І ще хочу сказати, що «податок на розкіш» – умовна назва, яка вірно відображає суть моєї пропозиції. Ось вже місяць як я провожу консультації з юристами з цього питання. Думаю, до середини травня я зможу повністю представити правовий механізм впровадження цього збору.